 |
Хліб, загартований холодом.
Заморожений хліб – продукція нова, і досить незвична для українців. Він ще не так широко увійшов на наш ринок. І одним з піонерів в його виготовленні стало білоцерківське підприємство ТМ «Дригало», що спеціалізується на виготовленні різноманітних напівфабрикатів.
В нашій країні є багато припонів, які заважають просуватися цьому новому товару. По-перше, це та обставина, що такий продукт дорожчий, ніж традиційний хліб, по тій причині, що до нього входить багато різних компонентів. Зокрема, це – солод, проросла пшениця, висівки, різні крупи. Все це ми не звикли бачити в хлібові. Всі ці натуральні інгредієнти дають хлібові зовсім іншій, кращій смак, і він легше сприймається нашим організмом.
- - В даному випадку ми нічого не можемо зробити для того, щоб знизити ціну такого хліба, - розповідає керівник підприємства Людмила Дригало. - Причина в тому, що компоненти, які до нього входять, мають високу собівартість, до того ж, на нашому ринку їх зовсім обмаль. А затребуваний продукт, як відомо, цінується вище. Та сподіваюся, що наше суспільство все ж буде з кожним роком збагачуватись, підніматиметься рівень достатку наших сімей. І, врешті решт, купити такий хліб зможе собі дозволити кожен.
Заморожується хліб при температурі -35 -40 градусів, зберігаючи всі свої корисні властивості.
Продукт має великий термін придатності – на відміну від звичайного. Продукція після допікання може не черствіти двоє діб.
Сучасну лінію по виробництву замороженого хліба обслуговують приблизно 10 співробітників. Для дрібних виробників така продукція – недосяжна розкіш, бо потребує дуже великих капіталовкладень.
Такий хліб може реалізовуватись в кафе, ресторанах, міні-пекарнях.
- - Ми розраховуватимемо на те, що хазяйка зможе раз на тиждень закупити хлібобулочні вироби, та закладати їх у морозильні камери. І, по мірі затребуваності продукції сім`єю, вона розігріватиме її в мікрохвильовій печі або в духовці, та отримає свіжий, смачний, якісний і – перш за все – корисний хліб. Він готовий на 90%, і користувачу треба витрати власні зусилля лише на 10%, - розповідає Людмила Дригало.
ТМ «Дригало» працює із багатьма торгівельними мережами – і загальнонаціональними, і регіональними. І через вище вказані причини дуже багато доводиться відчувати різних висловів сумніву – мовляв, а раптом продукт не піде? Але, в багатьох розвинених державах такий хліб споживають 80% населення. Як вважає керівник ТМ «Дригало», українці також прийдуть до цього – не дивлячись на те, що сьогодні цей вид продукту у нас займає питому частку не більше, ніж 2%. В Росії вже зараз виробляється та реалізується від 15 до 20% такого хліба. «Якщо у сусідів так, то скоро все це буде і в нас», - висловлює впевненість Людмила Дригало
Для реклами нового продукту, тобто донесення інформації до людей потрібні дуже великі кошти. Тому нема змоги реалізувати продукцію по всій Україні. Поки що вона продається регіонально – в Києві та Київській області. В інші регіони заморожений хліб йде в дуже невеликій кількості.
В роздрібній торгівлі одна хлібина вагою 300 – 350 грамів може коштувати 14, 18 або навіть 20 гривень. Для звичайного споживача це, звісно, дорого. Тому підприємство почало випускати дрібні булочки, вагою до 100 грамів. Ціна їх - від 1 до 4 гривень. І ця продукція набагато більше затребувана. Зараз такий хліб буває на реалізації в мережі «Сільпо», зацікавилася і мережа супермаркетів «Rainford».
Невдовзі Україна станет повноправним членом Світової Організації Торгівлі. Але пані Людмила розуміє, що навряд чи цей факт відкриє нові ринки збуту для замороженого хліба – зокрема, на Заході. Але якщо говорити про напівфабрикати взагалі, то тут, на думку Людмили Борисівни, перспектива є. Бо в Україні напівфабрикати дещо відрізняються від тих, до яких звикли жителі країн, які входять до СОТ. Наші вироби набагато смачніші, і подекуди навіть несподівані для західного споживача – українська кухня може стати справжнім відкриттям.
Що ж стосується ринку українського, то тут у Людмили Дригало оптимізму набагато менше. Одна з причин – висока ціна на сільськогосподарську сировину. І виходить наступний дисбаланс: продукція не може мати високу ціну, бо її просто не куплятимуть. А, з іншого боку, знизити ціну не можна із суто об`єктивних причин. І врешті решт підприємство працює собі в збиток.
- - Після вступу до СОТ в Україну може прийти сировина, але нижчої якості, ніж наша власна. І ймовірно виникнення ситуації, за якої ми будемо змушені працювати із імпортною , бо вона дешевша. А українська якісна продукція піде на експорт.
Керівник підприємства вважає, що такий розвиток подій – найгірший із всього, що на нас може чекати після вступу до СОТ. В усьому іншому можна сподіватися на розвиток нормальної, здорової конкуренції.
| |
